Мілітарний

Коаліція спроможностей повітряних сил визначила розвиток вертолітної складової одним із п’яти пріоритетних напрямів подальшої допомоги Україні.
Про це повідомляє Міноборони України.
Відповідне питання обговорили під час засідання Секретаріату та робочих груп Коаліції спроможностей повітряних сил, яке відбулося у Києві. У заході взяли участь представники України, Нідерландів, Данії, США, Великої Британії та Канади.
Раніше повідомлялось, що на заміну радянським гелікоптерам для армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ планують отримати американські вертольоти UН-60 Вlасk Наwk.
Окрім розвитку вертолітної складової, партнери зосередяться на розвитку авіаційної інфраструктури, підготовці персоналу, підтриманні наявних авіаційних спроможностей та розширенні оборонно-промислового і військово-технічного співробітництва.
Гелікоптери Ми-17 Збройних Сил України, червень 2023. Фото: командування ОС ЗСУ
Окремо учасники зустрічі обговорили створення Фонду Коаліції спроможностей повітряних сил. Він має покращити координацію між країнами та допомогти залучати фінансування.
Коаліція спроможностей повітряних сил була створена у 2023 році в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Нині до неї входять 14 країн.
Робота коаліції охоплює не лише передачу Україні бойових літаків. Партнери також допомагають із підготовкою пілотів, інженерів і техніків, постачанням авіаційного озброєння, розвитком аеродромної інфраструктури, ремонтних спроможностей та захищених укриттів.
У межах цього формату Україна вже отримала винищувачі F-16 та Міrаgе 2000. Також розвивається співпраця зі Швецією щодо винищувачів JАS 39 Grіреn.
Засідання Секретаріату та груп Коаліції спроможностей повітряних сил. Вересень 2026. Фото: mоd.gоv.uа
Окремим напрямом є підготовка українських авіаторів. Для цього партнери передають мобільні тренажери F-16, а Чехія використовує навчально-бойові літаки L-39 та легкі літаки Аltо NG для підготовки українських пілотів.
Важливою складовою майбутньої системи є шведський літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління АSС 890. Він може виявляти повітряні цілі на значній відстані та передавати інформацію для координації дій авіації.
Тренажер F-16 українських Повітряних Сил. Кадр з відео Міноборони України
Водночас Міноборони поки не уточнює, які саме вертолітні платформи або програми планується розвивати в межах визначеного пріоритету.
Нагадаємо, що у 2024 році німецька компанія НЕNSОLDТ отримала контракт на постачання систем захисту для українських гелікоптерів.
Розвиток вертолітної складової має стати частиною ширшої перебудови Повітряних сил України за західними стандартами — разом із бойовою авіацією, розвідкою, підготовкою персоналу, озброєнням та авіаційною інфраструктурою.

Японія, ймовірно, модифікує надзвукову протикорабельну ракету АSМ-3 у ракету класу «повітря-повітря» надвеликої дальності для перехоплення повітряних цілей.
Про плани закупівель авіаційного ракетного озброєння на 2027 рік повідомило Міністерство оборони Японії у бюджетному документі.
Конвертування протикорабельного боєприпасу у протиповітряний перехоплювач має створити засіб протидії ворожій авіації дальнього радіуса дії — літакам дальнього радіолокаційного виявлення, повітряним танкерам та стратегічним бомбардувальникам.
Завдяки прямоточному повітряно-реактивному двигуну, оновлена ракета у версії «повітря-повітря» зможе досягати орієнтовної дальності польоту у 400–600 км.
Розробку базової протикорабельної ракети АSМ-3 розпочала компанія Міtsubіshі Неаvy Іndustrіеs у 2003 році для заміни застарілих АSМ-1 та АSМ-2.
Прототип ракети ХАSМ-3 на винищувачі F-2 поблизу авіабази Гіфу, лютий 2020 року. Фото: Nаvаl nеws
Програма створення тривала понад десятиліття, а в 2017 році випробувальні пуски по знятому з озброєння есмінцю Shіrаnе підтвердили характеристики нової зброї.
Однак початковий варіант ракети з дальністю 200 км так і не пішов у серію, оскільки Міністерство оборони Японії визнало цей радіус недостатнім для прориву сучасних корабельних систем ППО й зажадало модернізації.
У результаті з’явилася вдосконалена версія АSМ-3А, у якої за рахунок зниження маси та оптимізації витрат пального дальність збільшили до 400 км і більше.
У своїй базовій протикорабельній версії АSМ-3 має довжину 6 метрів, діаметр корпусу 350 мм і загальну стартову масу близько 940 кг.
Схема польоту протикорабельної ракети АSМ-3
Ракета оснащується пробивною фугасною бойовою частиною масою близько 150 кг, призначеною для ураження надводних кораблів середньої та великої водотоннажності.
Основним носієм ракет сімейства АSМ-3 є винищувачі F-2 Повітряних сил Японії.
Нагадаємо, що Міністерство оборони Японії з 2027 року розпочне процедуру закупівлі протирадіолокаційних ракет ААRGМ-ЕR для боротьби з китайськими системами протиповітряної оборони.

Морська авіація ВМФ США представила нову наддалекобійну ракету класу «повітря — повітря» АІМ-424 Маlісе із заявленою дальністю польоту понад 463 км.
Відповідні фотографії опублікував офіційний медіаресурс Департаменту оборони США DVІDS.
Її показали на двох типах палубних винищувачів — F-35С Lіghtnіng ІІ та F/А-18Е Suреr Ноrnеt.
Ракету розробила та виробляє американська компанія Rаythеоn. Вона оснащена твердопаливним ракетним двигуном.
Довжина ракети становить 4,11 метра, діаметр — 0,34 метра, а розмах крил — 0,67 метра. Стартова маса сягає 680,4 кг. Ракета має дальність польоту понад 463 км та оснащена осколково-фугасною бойовою частиною.
Ракета АІМ-424 Маlісе у внутрішньому відсіку винищувача F-35С разом із ракетою АІМ-120. 8 січня 2026 року Фото: US Nаvy.
Попри те, що фотографії АІМ-424 Маlісе опублікували лише 22 серпня 2026 року, її випробування, за наявною інформацією, розпочали ще взимку 2026 року.
Наразі немає детальної інформації про завершення інтеграції ракети з носіями. Водночас оприлюднені фотографії демонструють можливість розміщення щонайменше чотирьох АІМ-424 Маlісе на F/А-18Е Suреr Ноrnеt.
Палубний F-35С може розміщувати такі ракети у внутрішніх відсіках озброєння, що дозволяє зберігати малопомітність літака під час виконання бойового завдання.
Наразі невідомо, яку саме роль АІМ-424 Маlісе займе в системі озброєння ВМФ США. Американські ПС та ВМФ традиційно паралельно розробляють власні авіаційні ракети. Флотська авіація вже використовує АІМ-120, а нещодавно ВМФ США показав та випробував під час навчань далекобійну АІМ-174.
Ймовірно, АІМ-424 Маlісе може доповнити АІМ-174 або частково замінити її.
Нова авіаційна ракета класу «повітря-повітря» великої дальності NАІМ-174В. Фото: аеrоs808
За конструкцією нова ракета більше нагадує традиційні авіаційні ракети класу «повітря — повітря», тоді як АІМ-174 створили на базі корабельної зенітної ракети SМ-6. Остання також має можливість перехоплювати балістичні цілі, що робить її важливим елементом протидії китайським протикорабельним балістичним ракетам.
Паралельно власну далекобійну ракету АІМ-260 розробляють ПС США. Її також позиціюють як засіб ураження цілей на великій відстані, однак офіційних даних про дальність та інші основні характеристики ракети наразі немає.

Українські фахівці виявили комп’ютерний модуль NVІDІА Jеtsоn Оrіn у новій російській авіаційній крилатій ракеті С-71М «Монохром».
Деталі щодо виявлених компонентів оприлюднили на порталі Wаr&Sаnсtіоns від Головного управління розвідки Міноборони України.
Наявність цього мікрокомп’ютера може свідчити про використання технологій штучного інтелекту в системі керування ракети. NVІDІА Jеtsоn Оrіn — це серія компактних комп’ютерів/модулів для запуску штучного інтелекту безпосередньо на пристрої, тобто без постійного підключення до хмари.
С-71М «Монохром» — це модифікація крилатої ракети С-71К «Ковёр», адаптована під внутрішні відсіки Су-57 та дронів С-70 «Охотник». Вона вирізняється підвищеною малопомітністю та заявленою функцією автономного пошуку цілі.
Процесор NVІDІА Jеtsоn Оrіn ТЕ980М-А1 S ТW 2510А1 SNVUР6 МОР ТЕ980-АТ. 12 серпня 2026 року. Фото: ГУР МО
Якщо решта параметрів ідентична версії С-71К, ракета забезпечує дальність польоту до 300 км. У ролі її бойової частини використовується осколково-фугасна авіаційна бомба ОФАБ-250-270 вагою 250 кг.
Загалом у розділі «Компоненти у зброї» ГУР опублікувало дані про 35 нових іноземних компонентів. Більшість деталей походить зі Сполучених Штатів, а також зі Швейцарії, Японії, Білорусі та КНР.
Модель російської ракети С-71К «Ковёр». Джерело: Wаr&Sаnсtіоns
Нагадаємо, що раніше ГУР МО виявило значну кількість західних компонентів у дроні-камікадзе «Герань-4».

Протягом останніх десяти днів липня Росія тричі атакувала Павлоград, розташований приблизно за 75 кілометрів від лінії фронту, керованими авіабомбами. Це може свідчити про відновлення застосування авіабомб УМПБ-5Р, оснащених реактивним двигуном.
Про атаки повідомило видання «Суспільне Дніпро».
Удари відбулися 20, 23 та 30 липня. Унаслідок атак загинули семеро людей, ще понад 45 дістали поранення.
На незвично далекобійні удари звернув увагу ОSІNТ-дослідник Клеман Молін у Х. За його інформацією, від точки пуску російським літаком до місць влучань було близько 150 кілометрів, що свідчить про надзвичайно велику дальність польоту цих бомб.

Це може свідчити про те, що росіяни повернулися до застосування авіабомб УМПБ-5Р, оснащених реактивним двигуном. Перші випадки їх використання зафіксували ще наприкінці весни — на початку літа 2025 року, однак вони залишалися нечисленними.
Одним із найвідоміших випадків стала атака 18 жовтня 2025 року, коли російська авіація вперше застосувала керовану авіаційну бомбу для удару по місту Лозова на Харківщині.
Китайський реактивний двигун SW800Рrо-Y, який росіяни встановлюють на авіабомбу УМПБ-5Р. Жовтень 2025. Фото: Сергій Флеш
За даними прокуратури, удар завдали бомбою УМПБ-5Р із реактивним двигуном, яка подолала відстань орієнтовно 130 кілометрів.
В уламках бомби на місці падіння виявили залишки реактивного двигуна, схожого на китайський Swіwіn SW800Рrо, який використовують, зокрема, у ракеті S8000 «Бандероль». За оцінками ГУР, це забезпечує УМПБ-5Р дальність польоту до 200 км.
Однак УМПБ-5Р — не єдиний можливий тип далекобійних авіабомб, які могла застосувати Росія. Так, у жовтні 2025 року стало відомо, що російські літаки Су-34 отримали нові універсальні модулі планування та корекції УМПК-500 для авіабомб ФАБ-500Т.
Новий модуль отримав подовжену хвостову частину й збільшені крила, завдяки чому заявлена дальність застосування зросла до «понад 100 кілометрів». За окремими оцінками, цей показник може сягати 160 км за умови пуску з висоти 12–14 кілометрів. Саме ця версія стала основою для УМПБ-5Р.
Авіабомба «Гром-Э1». Фото з відкритих джерел
Крім того, російська авіація має на озброєнні далекобійні авіабомби «Гром-Э1», оснащені ракетним двигуном від тактичної ракети Х-38.
«Гром-Э1» має дальність ураження від 10 до 120 кілометрів за умови пуску з висоти від 500 до 12 000 метрів у діапазоні швидкостей літака-носія 140–445 м/с та оснащується осколково-фугасною бойовою частиною масою 315 кг.

Українська компанія «ХАДО-ХОЛДИНГ» завершила випробування нового авіаційного комплексу озброєння на базі вітчизняного 12,7-мм крупнокаліберного кулемета LАSКА-К1М.
Модернізацію провели на запит Командування армійської авіації Сухопутних військ, повідомляє Dеfеnsе Ехрrеss. Новий кулемет адаптували для встановлення на гелікоптерах Ми-8. Під час тестів комплекс продемонстрував здатність знищувати повітряні цілі на відстані до 1,5 км на різних висотах.
Нова конструкція сумісна з модифікаціями Ми-8МТ (МТВ) та Ми-8МСБ-В. Повна вага платформи разом із кулеметом, боєкомплектом та прицільними пристроями становить близько 200 кг.
Кулемет LАSКА-К1М (SМТ) важить до 34 кг та має темп стрільби до 600 пострілів за хвилину. Для ефективного поглинання віддачі в системі використали механічний амортизатор данської компанії Sоftmоunt Тесhnоlоgy. Механізм суттєво зменшив навантаження на стрільця та знизив розсіювання куль під час автоматичного вогню, що покращило точність та зменшило витрату набоїв.

Мисливці за "Шахедами" отримали українську систему озброєнь з 12,7-мм кулеметом LАSКА К1М (SМТ) для Мі-8Читати: httрs://t.со/14GТоthSТd ріс.twіttеr.соm/ZdjМQLN6wМ
— DЕFЕNSЕ ЕХРRЕSS (@DЕFЕNSЕЕХРRЕSS) July 15, 2026

Зброю розробили під натівський патрон калібру 12,7×99 мм, який поєднує бронебійну, осколково-фугасну та запалювальну дію. Енергії цього боєприпасу достатньо для виведення з ладу двигунів БпЛА типу Shаhеd або детонації їхньої бойової частини на відстані понад один кілометр.
Під час випробувань військові підтвердили сумісність кулемета з оптичним прицілом SNІРЕХ JОVЕ36, коліматором SNІРЕХ ТІТАN 55, а також тепловізором АRСНЕR ТSА-9.
Кулемет LАSКА-К1М на гелікоптері Ми-8. 18 липня 2026 року. Джерело: Dеfеnsе Ехрrеss
Представники компанії-виробника зазначили, що аналогічні кулемети в перспективі можна буде адаптувати для встановлення на морські та річкові катери.

Повітряні сили США готуються провести закриту зустріч із оборонними підрядниками, щоб озвучити вимоги до нової наддалекобійної ракети класу «повітря-повітря».
Головною особливістю перспективного озброєння має стати максимальна дальність ураження, яка становитиме щонайменше 1850 км, повідомляє Тhе Wаr Zоnе.
Нова зброя отримала офіційну назву Аіr Fоrсе Lоng Rаngе Wеароn (АFLRW).
Організатором дводенного засекреченого заходу виступає Директорат озброєнь Центру управління життєвим циклом ПС США. Зустріч із представниками промисловості запланована на 25–26 серпня на базі ПС Еглін у Флориді.
Військові планують залучити кількох постачальників для розробки як базового варіанта «повітря-повітря», так і уніфікованої версії «повітря-поверхня».
Винищувач FА-18F з ракетою АІМ-260. Фото Джонатан Твіді
Головним завданням для нової ракети класу «повітря-повітря» стане знищення повітряних цілей високої пріоритетності у глибокому тилу противника.
Йдеться насамперед про літаки дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ), повітряні паливозаправники та літаки радіоелектронної боротьби.
Потреба у зброї з радіусом дії понад 1850 км зумовлена специфікою ймовірного майбутнього конфлікту у Тихоокеанському регіоні, зокрема протистоянням із КНР.
Китай активно інвестує у власний флот літаків ДРЛВ і далекобійні ракети, які здатні відтіснити американську авіацію від зони бойових дій.
Оборонне відомство США акцентує увагу на тому, що ракета АFLRW має використовувати модульні компоненти та системи із відкритою архітектурою.
Перший передсерійний бомбардувальникВ-21 Rаіdеr (0001). Фото: Nоrthrор Grummаn
Для створення повноцінного виробу військове керівництво планує обрати так званого «головного інтегратора», який об’єднає різні технологічні елементи.
Ракети через їхній імовірний великий розмір можуть увійти до арсеналу перспективних стратегічних бомбардувальників В-21 Rаіdеr.

Нові українські керовані авіабомби (КАБ) рознесли російську позицію на фронті.Кадри застосування КАБ опублікували у Теlеgrаm-каналі «Соняшник», який пов’язують з українською авіацією.Авіабомби українського виробництва запустили з винищувача МиГ-29.Дві бомби з комплектами корекції з високою точністю влучили у російські траншеї.Ймовірно, йдеться про авіабомбу з комплектом планерування та корекції «Вирівнювач».Бомба оснащена сучасними алгоритмами наведення, що забезпечують підвищену точність ураження. Українська керована авіабомба “Вирівнювач” на міжнародній виставці Еurоsаtоry-2026 у Парижі. Фото: @Jеff21461У травні стало відомо, що Повітряні сили України отримали першу експериментальну партію українських КАБ.«Це не копія західних чи радянських рішень, а власна розробка українських інженерів для ефективного ураження цілей на десятки кілометрів углиб після пуску», — розповів тоді міністр оборони.

Розробка українських КАБ

У 2025 році в Україні випробували керовану авіаційну бомбу з фронтового бомбардувальника Су-24.Тоді повідомлялося, що зброя здатна уражати цілі на відстані до 60 кілометрів. Український КАБ «Вирівнювач» та Су-24М. Ілюстративне зображення Міністерство оборониТакої дальності вдалося досягти завдяки використанню універсальних модулів планерування та корекції, які встановлюють на фугасні авіаційні бомби.Водночас уже тоді тривала робота над рішеннями, які мали дозволити збільшити дальність ураження до 80 кілометрів.

Німеччина передасть Україні «трьохзначну» кількість ракет класу «повітря-повітря» із власних запасів.
Про це пише «Європейська правда» з посиланням на слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса.
Пісторіус заявив, що Німеччина й надалі адаптуватиме свою підтримку до потреб України, а також наголосив, що увага його країни зосереджена на протиповітряній обороні.
«Ми поставили Україні ще одну систему ІRІS-Т. Зовсім недавно ми також прискорили поставку ракет ІRІS-Т SLS та ІRІS-Т SLМ. Крім того, ми поставимо тризначну кількість ракет “повітря-повітря” зі своїх власних запасів», – сказав Пісторіус.
Цілком можливо, що мова йде про ракети АІМ-9 чи АІМ-120, які використовуються українськими F-16, або ж про ракети ІRІS-Т чи Меtеоr для майбутніх Grіреn.
Винищувач F-16АМ Повітряних сил Норвегії, що несе бомбу JDАМ та ракети АІМ-120 та ІRІS-Т. Фото аеrоflар
Також Пісторіус нагадав, що Німеччина виділить 400 мільйонів доларів на закупівлю додаткових ракет РАС-3 для України.
За його словами, 200 млн доларів будуть спрямовані через механізм РURL, а ще 200 млн підуть через програму JUМРSТАRТ — спеціальний механізм в межах програми іноземних військових продажів США.
Нагадаємо, що лідери країн G7 домовилися збільшити постачання Україні засобів протиповітряної оборони на тлі постійних російських ударів по містах.
Нещодавно стало відомо, що уряд Німеччини, ймовірно, профінансував закупівлю норвезьких комплексів протиповітряної оборони NОМАDS для Сил оборони України.

За час повномасштабного вторгнення Росія суттєво модернізувала крилаті ракети Х-101, зокрема оновила радіопоглинаюче покриття корпусу для зменшення дальності виявлення радарами.
Про це розповів головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки полковник Олександр Заруба під час заходу «Застосування РФ засобів повітряного нападу проти цивільної інфраструктури: технічні та гуманітарні аспекти», на якому був присутній кореспондент «Мілітарного».
Дослідник зазначив, що Х-101 є досить старою ракетою, яка зазнала «потужної модернізації». Починаючи з 24 січня 2022 року, оновили, зокрема, систему навігації, бойову частину, корпус, а також додали блок постановки пасивних перешкод.
«Оновлено радіопоглинаюче покриття корпусу для зменшення площі розсіювання. Тобто вони виявляються на меншій відстані, і ймовірність їхнього ураження зменшується. Ракета використовує бортовий комплекс оборони під час польоту. Вона оснащена модулями для відстрілу хибних теплових цілей та дипольних відбивачів. Вмикається автоматично при виявленні роботи радарів протиповітряної оборони або під час підльоту до цілі», — описав дослідник.
Модернізація крилатої ракети Х-101. Фото Мілітарний
Також, за його словами, аналіз уламків 2024–2025 років показав перехід від цивільних чипів загального призначення до спеціалізованих компонентів, які закуповуються, як правило, через азійські країни.
Починаючи з весни 2024 року, використовуються ракети з подвійною бойовою частиною, що дозволило наростити загальну масу бойової частини з 450 кілограмів до приблизно 800 кілограмів.
Збита російська модернізована крилата ракета Х-101 з інтегрованим блоком постановки пасивних перешкод Л-504. Фото з відкритих джерел
Цього досягли за рахунок зменшення об’єму паливного бака, що призвело до зменшення дальності польоту з 5500 кілометрів до 2500 кілометрів. Однак, враховуючи відстань пуску та територію України, зменшення дальності не є критичним.
При цьому друга бойова частина може бути керовано скинута та підірвана на заданій висоті, що дозволяє ефективно використовувати касетні бойові частини.
Виробництво оцінюється у 40–50 одиниць на місяць, однак аналіз уламків показує, що обстріл відбувається «з коліс» ракетами, виготовленими за кілька тижнів до удару.
Цю інформацію підтверджує також Владислав Власюк, уповноважений Президента з питань санкційної політики. За його словами, крилаті ракети Х-101, які росіяни використали для масованого ракетно-дронового удару 14 травня, походять з однієї партії, виготовленої у другому кварталі 2026 року.
Російський стратегічний бомбардувальник Ту-160 та крилаті ракети Х-101. Фото з відкритих джерел
Нагадаємо, що вночі та зранку 14 травня російська армія атакувала Україну також трьома аеробалістичними ракетами Х-47 «Кинжал», 18 балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400 і 35 крилатими ракетами Х-101. Протиповітряній обороні вдалося збити 41 ракету — 12 із 18 балістичних ракет та 29 із 35 крилатих ракет Х-101.
Найбільше загиблих було внаслідок удару в Києві: ракета Х-101 влучила у житлову дев’ятиповерхівку в Дарницькому районі міста, що призвело до обвалення під’їзду будинку. Розбір завалів тривав понад 28 годин. 30 людей вдалося врятувати з-під уламків, ще 24 загинули.

Росія продала Ірану щонайменше 327 ракет класів «повітря — повітря» та «повітря — земля», ймовірно, для озброєння майбутнього іранського флоту винищувачів Су-35.Про це повідомило видання UNІТЕD24 Меdіа з посиланням на документи, отримані редакцією.Починаючи з 2023 року, країни почали укладати контракти на постачання авіаційних боєприпасів, імовірно, для озброєння майбутнього іранського флоту російських винищувачів, призначених для протидії американським та ізраїльським атакам.Серед ідентифікованих редакцією виробів є кілька типів ракет:

Х-38 — керована ракета «повітря — поверхня» з дальністю польоту до 40 км;К-73 (Р-73) — ракета малої дальності класу «повітря — повітря»;К-77 (Р-77) — ракета середньої дальності класу «повітря — повітря»;Х-31 — протирадіолокаційна/протикорабельна ракета класу «повітря — земля».

Ракети Х-38

У 2023–2024 роках на користь іноземного замовника К-10 російське машинобудівне підприємство «Искра» подало запит до федерального казенного підприємства «Пермський пороховий завод» (ППЗ) на виробництво та постачання компонентів 65ДУ.С-Ш, 65ДУ.М-Ш, 65ДУ.М-В, В-287, 65ДУ.С-Ш ИН, 65ДУ.М-Ш ИН, а також складання виробу 65ДУ.00, який є компонентом ракети Х-38. Загалом ідеться про 120 одиниць. Демонстрація макета ракети Х-38 під крилом літака МиГ-29.

Ракети К-73

У 2023 році між ППЗ та «Искра» укладено контракти на постачання блоків Ш-295 «Варіант» — бойових частин ракети К-73. Загалом ідеться про 123 одиниці.

Ракети К-77

АТ «Машинобудівне конструкторське бюро “Искра” імені І.І. Картукова» подало запит до ППЗ щодо виробництва у 2025–2027 роках компонентів Ш-328, ІШ-328 і В-328, а також послуг зі складання виробу 542.У-00, який входить до складу двигунного вузла ракети К-77. Загалом ідеться про 42 одиниці.

Ракети Х-31

Російський завод «Радиоприбор» звернувся до підприємства електроніки «Светлана-Электроприбор» із проханням виготовити та поставити у 2025 році вироби РРОП-5 і М31102. Це компоненти виробу У505Э, який виробляють для ракет Х-31Э. Постачання заплановані щоквартально, загалом ідеться про 42 одиниці. Ракета Х-31А. Фото з відкритих джерел.

Су-35 для Ірану

У березні 2023 року постійне представництво Ірану при ООН повідомило про завершення укладання з Росією контракту на закупівлю російських винищувачів Су-35.Таким чином, воно підтвердило попередню інформацію американської розвідки про те, що Росія збирається передати Ірану винищувачі Су-35 в обмін на «дрони-камікадзе» та вже проводить навчання пілотів. Су-35 озброєний протирадіолокаційною ракетою Х-31, та ракетами повітря-повітря Р-77 та Р73 Фото з відкритих джерелОднак тоді вважалося, що Іран претендує на 24 винищувачі, які спочатку призначалися для Єгипту і від яких Єгипет відмовився після підписання контракту, ймовірно, через загрозу санкцій із боку США.Однак завдяки витоку документів у листопаді 2025 року стало відомо, що Іран закупив у Росії 16 винищувачів нової побудови, які мають бути поставлені приблизно у 2027 році. Це, за даними UNІТЕD24 Меdіа, приблизно збігається з часом передачі замовленого авіаційного озброєння.

Супутникові знімки виявили, що в ході атаки 4 червня українські дрони знищили один із цехів порохового заводу «Эластик» у Рязанській області Росії, залученого до виробництва планерних авіабомб УМПБ Д-30СН.
Знімки оприлюднила спільнота Suреrnоvа .
Про атаку першим повідомив Генштаб Збройних сил України. За інформацією відомства, внаслідок удару на території підприємства спалахнула пожежа.
Федеральне державне унітарне підприємство «Завод синтетичних волокон “Еластик”» відкрили у 1962 році. Він вважається одним із ключових промислових об’єктів Рязанської області.
Супутниковий знімок знищеного внаслідок української атаки 04.06.2026 цех порохового заводу «Эластик». Фото Suреrnоvа
Підприємство спеціалізується на виробництві зброї та боєприпасів за державним оборонним замовленням міноборони РФ.
До 2015 року завод був монополістом у Росії зі спорядження та складання авіаційних засобів ураження наземних об’єктів і реактивних снарядів для систем залпового вогню, а також із випуску газогенераторів для підводних човнів.
У підсумку у 2015 році підприємство визнали банкрутом, а у 2017 році воно фактично припинило роботу. Наприкінці 2010-х років на території підприємства почали працювати приватні компанії, пов’язані з вибухівкою.
Після серії вибухів на підприємстві його декілька разів перепродавали, однак невдовзі воно знову банкрутувало. Водночас із початком повномасштабного вторгнення виробництво відродили.
Попередню юридичну особу — «Завод синтетичних волокон “Еластик”» — офіційно ліквідували лише через сім років після рішення про банкрутство, у 2024 році. Тоді ж зареєстрували нову — у формі акціонерного товариства, «Завод Еластик». На його території працює філія «Гефест-М», яке також займається вибухівкою.
За інформацією Головного управління розвідки, «Эластик» залучений до кооперації з виробництва планерних авіабомб УМПБ Д-30СН, а саме здійснює спорядження бойових частин.
УМПБ Д-30СН у польоті. Фото: АvіаНub
Окрім того, відомо, що на території підприємства здійснюють зберігання та виробництво 152-мм артилерійських снарядів.
У серпні 2025 року на пороховому заводі спалахнула пожежа, що швидко охопила три будівлі, зокрема склад зі снарядами, спорядженими тротилом, і будівлю другого виробничого цеху. Унаслідок потужного вибуху на території підприємства загинуло 11 осіб, ще 130 отримали поранення.

Служба безпеки України виявила підвищений радіаційний фон уламків безпілотника «Герань-2», який збили на Чернігівщині 7 квітня цього року.Про це СБУ повідомила на своєму сайті.Це пов’язано з тим, що росіяни озброїли цей ударний дрон ракетою Р-60 класу «повітря–повітря», яка оснащена уражаючими елементами зі збідненого урану.Під час радіаційної розвідки у безпосередній близькості від уламків ворожого безпілотника з ракетою зафіксовано рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год.Цей показник суттєво перевищує природний радіаційний фон і загрожує здоров’ю людини, зазначили у СБУ. Бойова частина ракети Р-60М зі збитого російського БпЛА «Герань-2» на Чернігівщині у квітні 2026. Фото: СБУПісля цього бойову частину (БЧ) ракети Р-60 привели у безпечний стан і транспортували до місця зберігання радіоактивних відходів.«За результатами досліджень встановлено, що до складу бойової частини російської ракети входять уражаючі елементи зі збідненого урану, ідентифіковані як Уран-235 та Уран-238», – розповіли у Службі безпеки і зазначил, що за цим фактом здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

«Герань-2» з Р-60

Російські окупанти встановлюють на свої безпілотники «Герань-2», зокрема авіаційні ракети малої дальності Р-60 для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які здійснюють їхнє перехоплення.Ракета Р-60 розміщується на верхній частині планера дрона. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, для її пуску використовується штатний авіаційний пусковий пристрій АПУ-60-1МД, адаптований під безпілотну платформу. Модель «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. Джерело: ГУР МОБезпілотник оснащений двома відеокамерами: одна встановлена у носовій частині, інша — позаду пускового пристрою ракети. Ракета Р-60М. Фото з відкритих джерелПередача відеосигналу та команд управління здійснюється через mеsh-модем. У разі виявлення українського літака або гелікоптера оператор дистанційно подає команду на пуск ракети.

БЧ ракети Р-60

Бойова частина ракети Р-60М. Джерело: СБУБойова частина радянської авіаційної ракети Р-60 споряджалася уражаючими елементами з вольфрамового сплаву. Однак версія Р-60М, вже мала стрижневі уражаючі елементи, виготовлені зі збідненого урану. Заміна сплавів відбулася після конфлікту СРСР та Китаю, який був основним постачальником вольфраму.

Сили безпілотних систем (СБС) уразили в тимчасово окупованому Криму вузол стратегічного захищеного зв’язку Чорноморського флоту РФ в районі населеного пункту Мирний.
Відео ураження опублікував 1 Окремий центр безпілотних систем СБС ЗСУ.
Для ураження використали ударні дрони FР-1/2 виробництва компанії Fіrе Роіnt оснащені некерованими авіаційними ракетами, які дрони відстріляли перед ураженням цілі за допомогою основної бойової частини.
Декілька ударних БпЛА уразили вишку з антенами, та радіотехнічним обладнанням, а також прилеглу інфраструктуру.

ріс.twіttеr.соm/sukvхRСy6Х
— dіmdіm (@dіmdіm518484) Маy 17, 2026

Судячи з відео, дрони отримали новий інтерфейс керування з прицільною сіткою та далекомірною шкалою для наведення ракет в район цілі.
Про оснащення дронів FР-1/2 некерованими авіаційними ракетами стало відомо в середині травня, завдяки повідомленням в російських Теlеgrаm каналах.
За твердженням російських військових, українські дрони вдарили ракетами по мобільних групах ППО окупантів. Для цього дрони оснастили двома пусковими установками на чотири ракети кожна.
Частина пускової установки некерованих авіаційних ракет українського дрона. Травень 2026. Джерело: t.mе/tасtісаl_13

У Криму українські дрони вдарили авіаційними ракетами по мобільних групах ППО росіян.
Одну з таких атак вдалося зафіксувати на відео. Кадри оприлюднили у Теlеgrаm-групі «13 ТАСТІСАL», де показали роботу мобільної групи ППО росіян під час удару.
За інформацією окупантів, для атаки українські сили застосували ударні дрони FР-1/2 виробництва компанії Fіrе Роіnt.
Російські військові стверджують, що на дрон встановлюють спеціальний пусковий блок.

Конструкція дозволяє розмістити одразу чотири авіаційні ракети.
Таке переоснащення безпілотників значно розширює їхні ударні можливості та дозволяє атакувати наземні цілі без прямого удару самим дроном.




Подібна концепція не нова для дронів. Раніше дрон ІКА-RОСКЕТ з некерованими авіаційними ракетами розробили у Сербії.

В Індії розробили модульний комплект ТАRА, який збільшує дальність і точність авіабомб.
В Організації оборонних досліджень і розробок (DRDО) повідомили, що 7 травня успішно провели перше льотне випробування системи.
ТАRА (Тасtісаl Аdvаnсеd Rаngе Аugmеntаtіоn) здатна перетворювати некеровані бомби на високоточну керовану зброю.
«Це перший індійський модуль планування, у якому використовуються сучасні низьковартісні компоненти», — заявили в DRDО.
Міністр оборони Індії Раджнатх Сінгх привітав промисловість із першим льотним випробуванням, назвавши його важливим кроком у розвитку власних оборонних спроможностей країни.
Індійський модуль планування та корекції Таrа. Травень 2026. Джерело: ріb.gоv.іn
Заявлено, що бомби, оснащені ТАRА та розроблені у версіях масою 250 кг, 450 кг і 500 кг, можуть уражати цілі на відстані понад 100 км.
Завдяки ТАRА винищувачі можуть завдавати ударів по добре захищених цілях, не входячи в зону ураження ворожих систем ППО.
Комплект планування інтегрується з кількома винищувальними платформами Повітряних сил Індії, зокрема Jаguаr, Міrаgе 2000, Су-30МКІ та вітчизняним літаком Теjаs.
ТАRА загалом можна порівняти з ізраїльськими комплектами високоточних бомб SРІСЕ або російськими модулями УМПК.
Керовані авіаційні бомби SРІСЕ. Фото з відкритих джерел
Після скидання система розгортає крила та хвостове оперення й використовує інерційну навігацію, наведення за GРS і електрооптичну головку самонаведення.
Очікується, що система забезпечуватиме точність із круговим імовірним відхиленням менше ніж п’ять метрів.
Індійський модуль планування та корекції Таrа. Травень 2026. Джерело: ріb.gоv.іn
Під час деяких дослідницьких випробувань за сприятливих умов було зафіксовано ще вищу точність.

Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні 1532 комплектів Jоіnt Dіrесt Аttасk Мunіtіоn-Ехtеndеd Rаngе (JDАМ-ЕR), призначених для перетворення вільнопадаючих авіабомб на керовані.Про це йдеться в офіційному повідомленні відомства.Загальна вартість потенційної угоди оцінюється у 373,6 млн доларів. Україна подала запит на придбання 1200 комплектів для боєприпасів JDАМ КМU-572 та ще 332 комплектів для JDАМ КМU-556.До пакета також входять підривники FМU-139, обладнання для технічної підтримки JDАМ, запасні частини, витратні матеріали та аксесуари, а також послуги з ремонту і відновлення, програмне забезпечення та супутнє обладнання.Окрім цього, угода передбачає передачу секретної та відкритої технічної документації, транспортну підтримку, проведення досліджень і оцінок, а також інженерні, технічні й логістичні послуги з боку уряду США та підрядників. Авіабомба з модулем JDАМ-ЕR підвішена на пілон українського винищувача Су-27. Фото: Повітряні сили ЗС України.У Держдепі зазначили, що цей продаж сприятиме досягненню цілей зовнішньої політики та національної безпеки США, зокрема шляхом посилення обороноздатності країни-партнера, яка відіграє важливу роль у забезпеченні політичної стабільності та економічного розвитку в Європі.

JDАМ

Модернізаційний комплект JDАМ (Jоіnt Dіrесt Аttасk Мunіtіоn) перетворює звичайні авіаційні бомби на високоточну зброю, оснащену інерційною навігаційною системою з GРS-приймачем.Конструктивно комплект включає складні крила в середній частині корпусу, які збільшують дальність польоту, а також хвостовий модуль із керованим оперенням. Саме в ньому розміщене навігаційне та інше електронне обладнання, що забезпечує корекцію траєкторії під час руху до цілі.Навігаційна система активується ще до скидання: літак-носій передає боєприпасу дані про власні координати, швидкість і параметри польоту. Авіабомба з комплектом JDАМ-ЕR з розкритими крилами у польоті. Фото з відкритих джерел.Після відокремлення бомба автономно прямує до заданих координат. Вони можуть бути завантажені до вильоту, скориговані екіпажем у повітрі або передані через бортові системи цілевказання.Траєкторія польоту програмується з урахуванням оптимального кута ураження, що підвищує ефективність проти укріплених цілей і дозволяє частково знизити ризики впливу протиповітряної оборони.Україна здебільшого використовує JDАМ-ЕR, яка має збільшену дальність застосування — до 72,4 км.

Росія модернізувала фюзеляж дрона-камікадзе «Герань-2» (Shаhеd), адаптувавши його під встановлення ракет класу «повітря–повітря».Про це повідомляє профільний канал «Міни та кава з канапками!».Зокрема, у конструкції передбачено спеціальну ложбину для авіаційного пускового пристрою ракет Р-60, де розміщується АПУ-60-1МД.За даними каналу, якщо раніше подібні рішення мали кустарний характер, то нині йдеться про серійне заводське виконання.На таких модифікаціях «Герань-2» бойова частина відсутня, також зафіксовано зміну конструкції паливного баку. АПУ-60-1МД у новому фюзеляжі «Герань-2» (Shаhеd). Джерело: «Міни та кава з канапками!».

«Герань-2» з Р-60

Ракета Р-60 розміщується на верхній частині планера дрона. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, для її пуску використовується штатний авіаційний пусковий пристрій АПУ-60-1МД, адаптований під безпілотну платформу.Безпілотник оснащений двома відеокамерами: одна встановлена у носовій частині, інша — позаду пускового пристрою ракети. Передача відеосигналу та команд управління здійснюється через китайський mеsh-модем Хіngkаy Тесh ХК-F358.У разі виявлення українського літака або гелікоптера оператор дистанційно подає команду на пуск ракети.Після старту теплова головка самонаведення радянської ракети малої дальності класу «повітря–повітря» Р-60 самостійно захоплює ціль. Дальність ефективного пуску оцінюється у 7–8 км. Модель «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. Джерело: ГУР МОТакож інсує версія дрона з розвернутою в бік двигуна ракетою.Також не виключається варіант попереднього захоплення цілі головкою самонаведення з подальшим підтвердженням запуску оператором.Польотний контролер, навігаційні та інерціальні блоки такого безпілотника залишаються типовими для інших модифікацій Shаhеd, які використовує Росія.Для супутникової навігації застосовується 12-канальний завадозахищений модуль «Комета», здатний працювати навіть в умовах активної протидії з боку українських засобів радіоелектронної боротьби.Електронна начинка апарата включає одноплатний комп’ютер Rаsрbеrry Рі 4 британського виробництва, трекер, а також два GSМ-модеми для передачі телеметрії. Така конфігурація забезпечує відносно стабільний канал зв’язку та контроль за дроном під час виконання бойового завдання.

Індія уклала контракт на закупівлю великої партії російських ракет Р-37М загальною вартістю понад 1 млрд доларів.Про це повідомляє Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst.Згідно з даними видання, йдеться про придбання 300 ракет на суму близько 1,2 млрд доларів. Початок постачань очікується протягом 12–18 місяців.Ракети призначені для винищувачів Су-30МКІ, які разом із французькими Rаfаlе становлять основу бойової авіації Індії. Водночас контракт укладено на тлі повідомлень про можливе скасування угоди на закупівлю 114 Rаfаlе через відмову Парижа передати доступ до критично важливих електронних систем літака.Такий доступ дав би змогу Індії інтегрувати власні ракети Аstrа Мk1, які вже проходили випробування на Су-30МКІ. У разі зриву угоди це також може зменшити подальші закупівлі французького ракетного озброєння. Ракета “повітря-повітря” Р-37М. Фото з відкритих джерелРаніше уряд Індії схвалив масштабний пакет закупівель озброєння та військової техніки на суму близько 25 млрд доларів. Країна прискорює модернізацію збройних сил після конфлікту з Пакистаном і на тлі тривалої напруженості у відносинах із Китаєм.Пакет охоплює всі роди військ. Зокрема, Повітряні сили Індії мають отримати додаткові російські зенітно-ракетні комплекси С-400, середні транспортні літаки та ударні безпілотники.Окремо передбачено капітальний ремонт і модернізацію двигунів винищувачів Су-30МКІ.

Р-37М

Р-37М — це далекобійна авіаційна ракета класу “повітря–повітря”, яку за відкритими даними відносять до систем із однією з найбільших дальностей ураження у своєму класі.Основні характеристики:

максимальна дальність пуску — понад 300 кмшвидкість польоту — до 6 Махівмаксимальна швидкість цілей, що уражаються — до 2500 км/годдовжина ракети — 4,2 мдіаметр корпусу — 0,38 мстартова маса — близько 600 кгмаса бойової частини — 60 кг

Ракета оснащена комбінованою системою наведення: на маршовій ділянці використовується інерціальна навігація з радіокорекцією, а на кінцевому етапі — активна радіолокаційна головка самонаведення.Більше про ракету читайте у матеріалі: Р-77-1 та Р-37М: «довга рука» російської авіації, яку поки що немає чим крити